У нашiй школі вiдбувся реквієм, присвячений пам'ятi жертв Голодомору 1932 – 1933 рокiв.

Учнi отримали можливість думками перенестись у той нищiвний для України час, коли лише один колосок пшениці був на вагу золота.

Жертви геноциду забрали з собою  землю гени розуму, людяності, милосердя та чесності. Обiрвався живий ланцюг поколінь.

I сьогодні вiршi, у яких оповiдається про численні людські жертви, про муки простих людей, викликають у нас сльози.

Сторiнками історії 1932 – 1933 рокiв учнів провела вчитель історії Панчишин Анна Михайлiвна , яка розповiла про тi трагічні події, якi пережила наша Україна, про причини голодомору та його жорстокі наслідки.

Учнi 10 класу розповiдали про жахливі факти того перiоду, декламували вiршi, якi розчулювали до слiз.

Виконували пiснi, якi торкались найпотаємніших струн людської душi, якi пiдготувала разом з учнями заступник директора з виховної роботи Мiджак Лiда Миколаївна.

Щорiчно у школі відбувається акція « Незабудки пам'ятi»  , до якої долучаються першокласники, якi чіпляють свою незабудку на карту України.

На закінчення присутнiм наголосили на тому, аби вшанували свiтлу пам'ять загиблих  вдома, запаливши символічну свiчу пам'тi зi словами : «Пам'ятаю… Не забуду…»